Красивые поздравления

Українські гуморески

Запрошуємо вас почитати українські гуморески. Тут будуть зібрані українські гуморески про життя, короткі гуморески, сучасні гуморески — все, що може підійняти настрій та змусити посміхнутись. Віршовані українські гуморески завжди користувались попитом у читачів. Адже гуморески вірші можна прочитати і в веселій компанії, і у школі, у дитсадочку, і навіть на якомусь концерті. У смішних гуморесках завжди присутній не тільки гумор, а і є трохи моралі. Тобто, сучасна гумореска може бути навіть повчальною. Отже, читайте смішні гуморески та насолоджуйтесь гумром і хорошим настроєм.Посміхайтесь, адже від наших посмішок світ стає теплішим.


смішні гуморескиУкраїнські гуморески

Дід і баба у трамваї, кошика тримають,
До грудей його міцненько тиснуть- притискають,
Звідки чути» Няу-няу», всі враз сполошились,
«Хто там плаче?» — над старими людоньки схилились.

«Та везем ветеринару, кота каструвати!
Бо співає цей котяра, не дає поспати!»
Поряд став кремезний хлопець, і каже старому:
«От надумала, бабуся, не дай Бог нікому!
Зараз котика каструє, а потім і діда?»
Був ось випадок такий у мого сусіда!»
Дід на бабу подивився, кошик відбирає
І до виходу стареньку пхає — підпихає.
Як стара не опиралась, як не нервувала,
Чоловіча солідарність кота врятувала.

Автор: Лана Світлана Александрова

Гуморески короткі

Захотілось раз свині
Піти в депутати:
«Що я гірша інших? Ні!
Досить в хліві срати!

Я костюма одягну,
І краватку синю,
Що робити — враз збагну,
Там усі ж бо свині.

Всі свої-куди не глянь,
У Верховній Раді.
Досить з мене зневірянь.
Будуть там всі раді!

Поки що я у хліві
Стану тренуватись,
Прийдуть вибори нові,
Буду видвигатись!»

Байка це, а може ні,
Та дехто радіє,
Бо здається у свині
Здіснилася мрія.

Все змінилось навкруги,
А в Раді й донині,
Сидять людям вороги
Депутати-свині.

Автор: Світлана Александрова

Добра порада

Ліпить баба пиріжки,
Та на діда грима:
«Що це в тебе за мішки
ВИсять під очима?
Молодим ти був стрункий,
Личико — біляве,
Весь підтягнутий, прудкий,
А тепер-зів’ялий!»
Дід на бабу подививсь
Сумними очима.
«Що ти мелеш? Схаменись!
Хто ж у тому винен?
Ти ж, як клятий короїд
Дерево з’їдає,
Точиш мене! — мовив дід,
Із світу зживаєш.
Вранці, вдень, навіть вночі,
Гризеш та пиляєш,
Краще, стара, помовчи,
Серця ти не маєш!»
Повернувся та пішов,
Зігнувшись плечима.
Де поділась та любов?
Яка в тім причина?
Тож дивіться парубки,
Правий був той дід,
Якщо в дівки-шипаки,
То є — короїд.

автор: Світлана Александрова

Порада жінкам

Захотіла раз Олена
Одягнутись файно:
«Ой, нема костюма в мене!
Виправить негайно!»
Пошукала в інтернеті,
Дешеву обнову,
В штанях, в модному жилеті
Оленка чудова.
Прийшла на врочисті сбори,
Наче королівна,
У костюмі, на підборах,
Гарна та чарівна.
На Олену поглядають
Хлопці, та дівчата,
Всі підходять, всі питають:
«Де такий же взяти?»
Запишалася Олена,
Що скупилась вдало,
Коли чує — моя нене,
Що там затріщало?
Мацає себе по спині,
Що це там за дірка?
А жакет по всій тканині
Пустив гарну стрілку.
Тут оголосили танець,
Олену прохають,
А в Оленки аж рум’янець,
Щоки так палають!
Та куди вже подіватись?
Треба танцювати!
Не вдалося їй сховатись,
Що тут мудрувати?
Іде в танок, коли чує,
Щось знову тріскоче,
Ой недобре щось віщує
Серденько дівоче.
Розійшлися шви, паскуди
По по усій штанині,
І крізь дірку бачать люди
Плавки жовто-сині.
Як моталась в скатертину,
Й полишала свято,
Ми залишим цю частину,
Краще вам не знати.
Отже панночки, пильнуйте,
Щоб був вдалий вечір
Подешевше не купуйте
В інтернеті речі!

автор: Світлана Александрова

Досвідчена королева

Якось королева-мати
Захотіла молока,
Всі давай його шукати,
Бо тяжка в неї рука.

І у кружку кришталеву -
По края, хай леді п’ють!
У короні королева
Має пити -це ж статут!

Від слуги і до барона
Подивитись збіглись це!
Як не впала щоб корона
Пить, щоб зберегти лице?

Філіжаночку неспішно
Королева підніма,
Й за один ковток успішно
Молоко те випива!

Голову назад — сміливо,
А корона ж та -на ній!
Як це? Що за дивне диво?
Як вдається все це їй?

Цей секрет знайомий жінці
Кожній, досвід хто цей має!
Бо корона на резінці,
Ось тому і не спадає!

Автор: Лана Світлана Александрова

Льоля та бджола

Якось в травні вранці — рано
У садку гуляла Льоля.
Проходжалась, гарно вбрана,
Вже цвіла тоді тополя…

Квітне все, таке зелене!
Бджілка поряд гомоніла!
І незчулась, моя нене,
Як губа враз заболіла…

Боже правий! Добрі люди!
Її вжалила бджола!
У вуста, і що то буде?
Ото Льоля дожила!

А губа та розпухає,
Наче в ній там силікон.
Льоля люстерко тримає,
А у дзеркальці … Дракон!

Губи пухкі, величезні,
Закривають пів обличчя…
Хоча… вії ж довжелезні
Льолі нашій дуже личать.

То чому не личать губи?!
Люди витрачають гроші,
Виривають навіть зуби,
Тільки б прикус був хороший.

Та, пішла робить світлину
У фейсбук щоб виставляти,
Хай у хлопців тече слина,
Щоб за Льолею впадати.

Боже, що ж се там творилось?!
Всі їй лайкають, питають:
Як вона перетворилась?
Бо жінки таких не мають,

Але хочуть теж такії!
Де собі такі зробити?
Льоля опускає вії,
Й бізнес думає відкрити…

Далі що? Не всі то знають,
Але бізнес той хороший:
Бджілки Льоліні літають
І жалять жіночок за гроші.

У вуста або десь інше:
Для краси й здоров’я -діло!
Це за силікон — не гірше.
І корисно й гарне тіло!
24.05.2017

Автор: Лана Світлана Александрова

 

Оставить комментарий

Если вам приглянулся стих и вы решили его разместить у себя на страничке или использовать в дальнейшем в конкурсах, уроках, тематических вечерах, указывайте пожалуйста авторство и ссылку на сайт. Это не сложно и не будет считаться воровством.
Рейтинг@Mail.ru Каталог webplus.info
Яндекс.Метрика