Красивые поздравления

Вірші про маму

Українська мова дуже милозвучна і пісенна. І настав саме той момент, коли вірші рідню мовою народжуються самі. Коли не треба мучитись в пошуках рими,тому що вірш наче сам лягає в складні рядки і виливається на бумагу саме так, як ти його відчуваєш. Мабуть вірші, які народжуються самі, мають якусь магічну силу, тому що знаходять відгук в душах інших людей. Іноді навіть здається, що то не ти пишеш, а хтось звядти, згори, тобі надиктовує ті рядки. Така собі поетична магія. А вірші мамі або про маму -це мабуть самі теплі, самі душевні вірші. Бо наші мами заслуговують лише на такі.

Отож читайте. Можливо щось припаде вам до душі.

S6303868

Мамо! Виший мені…

Мамо! Виший мені плаття… червоними маками,
І волошки хай рясніють серед колосків,
Рукава прикрась до низу сакральними знаками,
Що заплутають дорогу серед пелюстків.

Мамо! Виший мені хустку… яскравими квітами,
Щоб листочки золотисті по кутках лягли,
І на сонці вигравали, наче самоцвітами,
І мене твоїм коханням завжди берегли.

Мамо, виший мені … долю… вдачею щасливою,
Щоб життя всміхалось щиро таланом мені,
Повертатимусь до тебе лелекою білою,
Як летять додому з півдня птахи  навесні.

Мамо! Виший мені…

Безмамкині діти

Вона все сміється й нарощує вії,
Щоб люди не знали, про що справжні мрії.
Щоб зорі не чули, як плаче ночами,
І як, мов дитина, шепоче до мами…

До мами, якої на жаль, вже немає
Та тільки вона її в світі тримає.
Ні, донечка є ще, смішне янголятко,
Її чоловік, її донечці — татко.

Він сильний і дужий, і навіть надійний
Й буває вона йде до нього в обійми.
Та іноді, наче ота сиротина,
Вона хоче мами… самотня дитина.

Її сірі очі не скажуть, що знають,
Як зорі вночі колискову співають,
Вона хоче думать, що то слова мами,
Дорослая жінка з важкими думками…

Так часто я бачу, сумная картина:
Сама вже є мама, та в серці дитина.
І хочеться іноді щиро сказати:
«А хочеш, я зараз тобі буду мати?

Іди, обійму, і притисну міцненько,
І через обійми почуєш ти неньку.»
Щоб знала, що поряд вона завжди буде,
Аж поки дитина її не забуде.

Задумано якось було небесами:
Ми — діти, поки ще живі наші мами.
А далі… Чи варто про це говорити?
Дорослі… самотні… немамкині діти.
2.06.2018

Мам!

Мам! Я бачила твоїх лелек чи то гусей..
Вони курликали, мов кликали з собою.
І в серці запекло чомусь мені журбою,
Неначе вирвали той клич з моїх грудей…

Я нещодавно теж лелекою була
З теплих країв все рвалась, рвалася додому,
Було там тепло, але відчувала втому
На серці, на душі.. Я не змогла.

І як вони, летіла з стомленим крилом
Додому й пісня суму мої груди рвала…
Мене сьогодні в небі птаха привітала,
І місто сповнилося веснянним теплом.

Мам, я сьогодні журавлиний крик
В житті уперше чула у Кривому Розі,
І сльози стримати чомусь була не взмозі
І проводжала ключ, аж поки той не зник

В далечині… А сльози -символ таїни
Текли від того, що я вдома! В себе вдома!
І все моє, до болю все знайоме
Й цілує місто мене подихом весни.

7.03.2018

* * *

Билась пташечка. У віконечко.
Крильце зламане. Жах в очах.
Над іконою плаче донечка.
Помолилася при свічах.

З ранку той дзвінок не давав надій.
Татко говорив все не в лад:
«Захворіла мамка, щось млосно їй.
В неї з серцем стався розлад.»

Серце донечки сполошилося.
Полетіти би … в далечінь.
То пташною вона билася..
На вустах завмерло :»..Амінь».

Крила — руки у небо розправила
Від біди щоби мамку закрить.
Всі свічки і ікони поставила,
Щоб до Бога скоріш говорить…

Так було і є, буде так завжди:
Мами завше нас всіх берегли.
А як станеться раптом клич біди-
Ми б і небо би їм притягли.

Догоріли свічки біля всіх ікон
І святих всіх вже втома схиля..
Дав надію новинами телефон -
Мабуть Боги нас чують здалля…

26.07.2018

 

Оставить комментарий

Вы должны авторизоваться для отправки комментария.

Если вам приглянулся стих и вы решили его разместить у себя на страничке или использовать в дальнейшем в конкурсах, уроках, тематических вечерах, указывайте пожалуйста авторство и ссылку на сайт. Это не сложно и не будет считаться воровством.
Свежие комментарии
Рейтинг@Mail.ru Каталог webplus.info
Яндекс.Метрика